16 березня 1944 року полки 297-ї Слов’янсько-Кіровоградської Червонопрапорної ордена Богдана Хмельницького дивізії 25-го гвардійського стрілецького корпусу 5-ї ударної армії визволили Рівне від гітлерівців. У боях за село поліг 41 радянський воїн. Над братською могилою, де їх поховано, споруджено пам’ятник.

Близько півтори тисячі рівнянців громили ненависного ворога на фронтах  Другої Світової війни, 578 з них загинуло. Особливо відзначився І. І. Кувіка, під командуванням якого саперний батальйон спорудив у ніч на 28 вересня 1943 року переправу через Дніпро, захопив плацдарм на правому березі і сім днів утримував його, відбиваючи одну за одною атаки переважаючих сил ворога. За героїзм, виявлений під час форсування Дніпра, І. І. Кувіці присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Про подвиг підрозділу під командуванням уродженця села Р. М. Кислого писала 22 грудня 1942 року червоноармійська газета «За честь Вітчизни», присвятивши йому цілу сторінку. Підрозділ був атакований 40 гітлерівськими танками. Відважні бійці знищили 10 ворожих машин, а решту змусили повернути назад. За мужність, проявлену в бою, Р. М. Кислий нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня.