Опис досвіду

« Якщо ви володієте знанням, дайте іншим запалити від нього свої світильники.»

( З досвіду роботи вчителя історії

Рівнянської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів №2

Петрушки Людмили Миколаївни ).

«Ми маємо справу з найскладнішим,       
неоціненним, найдорожчим, що є в

  житті, -  з  людиною. Від нас, від

  нашого   вміння,    майстерності,

  мистецтва,  мудрості залежить її  

життя, здоров'я, розум, 
характер, воля,   громадянське й інтелектуальне 

  обличчя, її місце і  роль у житті,  

  її щастя»;

                                                                                                                              В.О.Сухомлинський

                                                                                                                                             Серед шляхів , які готує доля кожній людині є той,  який ми відчуваємо серцем, покликом душі – своїм покликанням. Тож коли постав вибір професії, не  замислюючись, стала учителем.  Працюю у школі вже 15 років учителем історії . 

Наш час – це час суттєвих змін , стрімке утвердження інформаційної цивілізації ставить перед життям нові завдання: суспільство потребує особистості, здатної мислити нестандартно, гнучко підходити до вирішення проблеми, швидко збирати необхідну інформацію, висувати гіпотезу, робити висновки. Майбутнє нашої держави – за молодими талановитими людьми, які уміло поєднуватимуть у собі високий інтелект, демократичний стиль діяльності, людяність, волю, багатство почуттів, розвинену здібність сприймати нові ідеї. Величезна роль в становленні творчої особистості належить саме учителеві. Мене, як  вчителя постійно хвилює проблема, як зробити так, щоб усім було цікаво на уроці, щоб усі були залучені до навчального процесу, щоб не залишилося жодного байдужого учня. Тому кожен  урок намагаюся розробляти як особливий, прагну розкрити яскраві, барвисті, образні, живі сторінки історії, щоб у дітей виникало  прагнення дізнатися щось нове, а, йдучи з уроку, вони захотіли б знайти продовження почутого в додаткових джерелах  і на наступний урок прийшли також з бажанням та інтересом. «Не так важливо вчити дітей, - наголошує К.Роджерс, - як важливо створити експозицію, в якій дитина просто могла б учитися сама й робила б це із задоволенням». Для мене, як   учителя, більш важливим  є не той факт, скільки учень знає, а те, наскільки більше він дізнався та як він буде використовувати отримані знання.

Основним завданням своєї діяльності вважаю – не дати учням втратити інтерес до вивчення історії, для цього використовую різноманітні інноваційні методи і форми навчання, які роблять цей процес дійсно творчим, збуджують зацікавленість учнів, поліпшують розуміння і засвоєння матеріалу.

Постійно перебуваю у творчому пошуку, досліджую нові технології навчання,   вибираю найбільш результативні саме для розвитку дитини.  Всі інноваційні технології мають спільні ознаки, які забезпечують реалізацію принципів освіти:

-    Своєю метою вони проголошують саморозвиток учня з урахуванням його здібностей, нахилів, інтересів;

-         Створюються умови для реалізації особистості;

-         Навчання будується на принципах варіативності;

-         Кінцевим продуктом є не лише здобуття знань, вироблення умінь і навичок, а й формування компетентностей.

Досліджуючи та застосовуючи інноваційні технології вибрала для себе саме інтерактивне навчання. В Україні розроблена та пропагується технологія інтерактивного , навчання О.Пометун, цю технологію я взяла собі за основу. На дани час визначила для себе самоосвітню проблему «Формування історичних компетенцій  в учнів на уроках історії через використання  інтерактивних методів  навчання»

 На уроках історії через застосування   інтерактивних методів навчання намагаюся розвивати в учнів історичні компетентності.

1.     Хронологічна – вміння учнів орієнтуватися в історичному часі;

2.     Просторова –  вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі;

3.     Інформаційна –  вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації;

4.     Мовленнєва –  вміння учнів будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії;

5.     Логічна – вміння учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів;

6.     Аксіологічна – вміння учнів формулювати оцінки і версії історичного руху й розвитку.

 Інтерактивне навчання  сприяє розвитку особистості спроможної застосувати засвоєнні знання й набуті уміння у нестандартних ситуаціях, «готовність і уміння діяти».

На мою думку, уроки мають захоплювати учнів , пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійного мислення та дій. Готуючись до уроку  акцентую увагу  на п’ять основних етапів уроку:

·        мотивація;

·        оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;

·        надання необхідної інформації;

·        інтерактивна вправа — центральна частина заняття;

·        підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Етап перевірки домашнього завдання , як правило, є невід'ємною складовою комбінованого уроку. Але в тому випадку, коли обсяг нового матеріалу значний і не пов'язаний з темою уроку, не обов'язково виділяти цю роботу в окремий етап. Та це в жодному разі не означає, що домашню роботу не слід перевіряти! Недаремно Ю. О. Конаржевський наводить таку вчительську приказку: «Задаєш додому — перевіряй, не перевіряєш — не задавай!». Адже без відгуку, без оцінювання своєї діяльності учень не володіє головним — результатом, не відчуває успіху чи невдачі. Перевірка домашнього завдання є значним мотивуючим і стимулюючим фактором.

І етап уроку – мотивація

Надзвичайно важливого значення набуває мотивація діяльності.  Мета цього етапу уроку — сфокусувати увагу на проблемі й викликати інтерес до теми. Учень повинен усвідомити, що і для чого він робитиме на уроці.   

    На даному етапі використовую різноманітні прийоми та методи — це  розповідь або опис подій, бесіда, демонстрування наочності, а також  інтерактивні вправи де учень шукатиме відповіді на запитання «Хто? Що ?», «Де? Коли?», «Навіщо?, За ради чого?»:

«Лови помилку», ця вправа  активізує знання школярів, робить їх уважними під час вивчення матеріалу. В кінці уроку учні зможуть віднайти допущенні помилки;

«Незакінчене речення».  Учням треба продовжити запропоновані вчителем речення типу “можна зробити такий висновок...”, “я зрозумів, що...”

«Мікрофон». Дає можливість кожному висловити власну  думку. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний “мікрофон”.

«Екскурсія» або «Реклама». Учням зачитується, або демонструється матеріал, який несе інформацію про країну  з якою будемо знайомиться на уроці. Наприклад – опис архітектурних або наукових досягнень у  Стародавньому  Вавилоні при вивченні теми « Цивілізації Дворіччя» у 6 класі.

«Проблемне запитання». Зачитуючи історичні джерела, різних оцінок подій чи особистостей ; перегляд відеофільму, зацікавлюю учнів дослідити протягом уроку дану подію чи ознайомитись з діяльністю певної особи , визначаючи відповідь на проблемне запитання.

«Моделювання». Зачитую невелику інформацію , за якою учні дізнаються про яку країну або історичний процес йтиметься мова на уроці. Пропоную змоделювати майбутній розвиток цієї країни, або історичних процесів. Наприклад вивчаючи Німеччину після Другої світової війни, пропоную учням змоделювати розвиток майбутньої Німеччини, який би запропонували країни на Потсдамській конференції , враховуючи помилки які країни допустили після Першої світової війни на Паризькій конференції.

ІІ етап уроку – оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів

При оголошенні теми та мети уроку використовую стратегію передбачення – за допомогою прислів’їв, приказок, загадок, історичних джерел або ключових слів, записаних на дошці, учні передбачають тему, мету уроку. Або ж використати метод «мозкова атака» – слід чітко сформулювати питання, записувати його на дошці (наприклад, при вивченні теми «Берестейська унія 1596 року» у 8 класі , зробити такий запис: Православні єпископи Іпатій Потій та Кирило Терлецький привезли артикули (статті) проекту нової унії до Риму. Папа Римський відкинувши найголовніше виробив свої умови унії. Єпископи замість того , щоб відмовитись від нових умов, прийняли католицизм і  погодились на умови унії Климента VІІІ. Поміркуйте у чому прявилося свавілля єпископів, які погодились на укладення унії?) і запропонувати учням висловити ідеї, навести фрази чи слова, що розкриватимуть поставлену проблему. Усі пропозиції записуються на дошці в порядку їх висловлення. Відбувається колективне обговорення та критична оцінка запропонованих ідей.

На початку вивчення нової теми потрібно  забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці, чого від них чекає вчитель, яких очікуваних навчальних результатів. Пропоную школярам прочитати тему, визначити їх подальшу діяльність на уроці . Якщо назва теми містить нові слова або проблемні запитання, звертаємо  на них увагу і  розбираємо разом. Обов'язково нагадую учням, що наприкінці уроку ми повернемося до завдань уроку і перевіримо наскільки вони досягли запланованих результатів.

ІІІ етап уроку – надання необхідної інформації.

На третьому етапі уроку (надання необхідної інформації) учням дається достатній обсяг інформації з різних джерел ,  на  основі якої вони можуть виконати практичні завдання за мінімально короткий час.  На даному етапі  уроку проводжу   міні-лекцію, пропоную  опрацювання статті підручника, дослідження історичних джерел, виступи учнів з інформацією  випереджального завдання . Часто в роботі використовую метод “Навчаючи — вчуся” або “Броунівський рух”. Цей метод дає учневі  можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному разі своїм однокласникам під час уроку.  

   Нову  інформацію подаю учням через використання    технічних засобів навчання, із застосуванням інформаційних технологій. З цікавістю учні працюють над навчальними фільмами. Після перегляду учні виконують різні завдання. Це можуть бути питання до відео фрагменту, завдання скласти план, короткий переказ побаченого. В старших класах учні аналізують побачене, роблять висновки  Із задоволенням школярі створюють самостійні  комп'ютерні презентації. Так, розглядаючи тему «Україна у Другій світовій  війні ”, одинадцятикласники створили презентацію, яка розкриває трагедію Другої світової війни і відображення її в різних джерелах як історичних так і мистецьких. Вивчаючи тему «Давня Греція» ,учні 6 класу створили презентацію: «Давня Греція» порівнюючи різні періоди її розвитку. Звертаючись до теми “ Національно – визвольна війна українського народу середини ХVІІст», учні створили презентації, які розкривали історичний шлях українського народу за досягнення незалежної держави.

Дані учнівські роботи не завжди були вдалими, але прагнення школярів до самостійності, творчого пошуку, самовираження завжди підтримувалося мною, адже лише не погасивши іскру допитливості, можна запалити вогонь пізнання, творчості.

ІVетап уроку - інтерактивна вправа — центральна частина заняття;

Під час  уроку з використанням інноваційних методів обов’язково відводиться час на  інтерактивну вправу. Учні отримують інструкцію щодо мети вправи, правил виконання, послідовності дій та кількості часу на виконання. Якщо завдання виконується у групах то учні  об'єднавшись у групи, приступають до виконання завдання, під час якого вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, в той же час надає учням максимум можливостей для самостійної роботи та навчання у співпраці. Результат своєї роботи кожна група презентує.

Інтерактивних вправ  безліч : «Дерево рішень», і «Ажурна пилка», «Коло ідей», «Вправи відповідності», «Історичне лото», «Хролнологічна послідовність», «Міні літописи», «Історичні хроніки»,  «Історичні пазли» , «Видалити зайве», «Заповнити пропущене», «Реставратор», «Асоціативні кущі», «Карта знань» та інші.

V етап уроку - підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

 Важливим є останній етап уроку, коли проводиться спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи. Пропоную школярам попрацювати творчо, наприклад, написати письмовий звіт у формі «Порівняльна таблиця»; вправа «Так, Ні»; історичні диктанти; або ж об'єднатися в пари і створити сенкан на запропоновану тему; чи виконати індивідуальну роботу; або включитися в міні-дискусію, також можна використати вправу «Займи позицію». Обов'язково під час підбиття підсумків говоримо про   зроблене , а не про те, що могли б зробити, з'ясовуємо, чого навчилися і що необхідно вдосконалювати в майбутньому,   плануємо подальші  дії.    Школярів привчаю до аргументації  та   об’єктивного оцінювання власних    знань і знань товаришів .

  Використання  інтерактивних методів  навчання на уроках історії сприяють співробітництву, порозумінню і доброзичливості, дають можливості  розвивати здібності учнів та творчий потенціал .

За допомогою впровадження інноваційних  методів навчання намагаюсь сформувати і пробудити національну, історичну свідомість дитини, виховати людину, яка вміє самостійно мислити, людину, яка зможе зробити свій внесок у розвиток суспільства і держави та буде озброєна необхідними для цього знаннями, вміннями. Тож, ідучи на урок до своїх учнів,  завжди пам’ятаю, що перед  мною  — особистість, яка прагне рівноправного доброзичливого спілкування, діалогу, максимального врахування всіх її природних задатків і можливостей, визнання її гідності, створення умов для самопізнання і самореалізації.

 Постійно займаюся  самоосвітою. Знайомлюся  з новими технологіями та методами навчання, поглиблюю теоретичні знання та практичні вміння у застосуванні інноваційних технологій . Після апробування вибираю самі  ефективні  форми, методи, прийоми навчання історії, визначаю шляхи практичного застосування інноваційних технологій. Впроваджую у практику кращий досвід історичної науки. Найбільш цікаві технології, які вдаються у застосуванні на уроках це - проектні, інтерактивні, ігрові, особистісно-зорієнтовані, технології критичного мислення та випереджального навчання.

Своїм досвідом  ділюся з колегами виступаючи  з доповідями на педагогічних радах, засіданнях методичного об’єднання, під час відкритих уроків, проведення історичних декад та позакласних заходів. Презентувала власний освітній маршрут на семінарі заступників та директорів шкіл.

 Багато уваги в своїй роботі приділяю саме позакласній діяльності та історичному краєзнавству, саме це сприяє вихованню справжнього громадянина та патріота своєї держави. Через пошукову, волонтерську роботу разом з учнями  відкриваємо  все нові і нові «забуті» імена, зберігаємо  пам’ять про ветеранів Великої Вітчизняної війни, жертв політичних репресій, жертв голодомору,  створюємо проекти,  готуємо презентації. Проект  «Трагічні сторінки історії мого народу» було відзначено грамотою Кіровоградського обласного центру туризму, краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді . Сьогодні на  нас вчителів історії покладена велика відповідальність по вивченню і збереженню історії рідного краю. Хто як не ми повинні бути попереду у вивченні історії свого села, своєї школи. Разом з учнями створили проект «Україна у Другій світовій війні» презентували старшокласники в школі  на 70 річницю визволення України. Протягом року проводимо у школі «Десант Сухомлинського»  на краєзнавчу тематику, знайомлячи учнів школи з цікавою історією рідного села.  Разом з педагогом-організатором та батьківською громадою, кожного року організовуємо пошуково - дослідницьку роботу , яку презентують учні на  шкільному фестивалі краєзнавства, присвяченому історії та розвитку  нашого  краю. Так у 2013 році досліджували і презентували на шкільному фестивалі  дослідницьку роботу  на тему  «Кіровоградщина".  Учні  презентували   не тільки   історію нашої області,  а також знайомили з цікавими заповідниками, талановитими та відомими людьми, захоплюючими  екскурсійними куточками. Продовжуючи роботу у 2014 році  на шкільному фестивалі краєзнавства  презентували дослідження на тему «Новоукраїнщина», де знайомили учнів з Героями соціалістичної праці нашого району, знахідками скіфських джерел, походженням символіки району. У 2015 році фестиваль був присвячений рідному нашому селу Рівному, під час якого учні досліджували історію виникнення села,  історичні пам’ятки присвячені  трагічним сторінкам нашої маленької Батьківщини. Досліджували історію найдовшої вулиці села, також національний склад мешканців Рівного, презентуючи цілі родини переселенців, які живуть з нами вже більше 50 років. Знайомилися з відомими людьми  та талантами нашого краю.   Дуже учні полюбляють різноманітні конкурси, ігри , змагання, зустрічі з відомими людьми. За допомогою творчих, допитливих, школярів створили кабінет історії, де зберігаються зібрані історичні джерела – які учні знаходять, досліджують та приносять до школи. Цікавим видом  позашкільної роботи є створення історичних макетів – наприклад разом з учнями  8 класу  створили макет «Запорізька Січ»; учні 7 класу  створювали  з різних матеріалі  Середньовічні замки.   Якщо є вчитель – дослідник, закоханий у свою справу, який зміг організувати навколо себе колег однодумців, учнів, громаду то успіх гарантовано.   Таким успіхом можна відмітити  нашу спільну  волонтерську роботу , яку відзначено в 2014 році,  як одна з кращих в районні. Намагаюся зацікавити своїх вихованців до участі в районних конкурсах та олімпіадах, де учні можуть показати свої здібності. В 2013 році прийняли участь в обласному конкурсі малюнків «Я дитинна – я маю право», кожного року є учасниками  районних олімпіад.   Під час літніх таборів кожного року здійснюємо  екскурсії учнів по нашій Кіровоградщині. Відвідуємо музеї не тільки краєзнавчі але й відомих людей краю, знайомлячись з їх досягненнями. У 2015році відвідали Кіровоградський краєзнавчий музей та   музей О.В.Гіталова у селі Комишуватці.  Тому використовуючи різноманітні форм та методи творчої діяльності, що спрямовані на розвиток творчої особистості, формування її життєвих компетентностей та мобілізацію творчої активності дають можливість кожному учневі  в класі  проявити свої здібності в різних видах творчої діяльності.