Непереможність Крут

 29 січня 1918 року близько 300 зовсім молодих людей, - київських студентів та учнів старших класів гімназії зі зброєю в руках стали на захист незалежності проголошеної напередодні Української Народної Республіки. Упродовж п'ятигодинного бою необстріляні ополченці, не відступивши й на крок, стримували шеститисячний  загін регулярної більшовицької армії. Тим самим на рівнинній станції Крути, що між Бахмачем і Ніжином, силою своєї мужності вони створили таку духовну висоту, до якої піднятися поки що можуть тільки одиниці.
Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва, де відбулася громадська жалоба і поховання. На церемонії виступив Михайло Грушевський, який назвав цей учинок київської молоді героїчним.