Сьогодні трагічна річниця примусового вивезення українців до Німеччини

Цьогоріч минає 75 років від початку примусового вивезення остарбайтерів з України в Німеччину. 18 січня 1942 року із Харкова до Кельна вирушив перший ешелон із 1117 робітниками. Із Києва перші робітники виїхали 22 січня (1500 осіб). Масштабне використання робітників із України розпочалося 1942 року і тривало до 1945-го.  Спеціальною комісією РСХА (керівний орган політичної розвідки і поліції безпеки Третього Рейху) були підготовлені та 20 лютого 1942 року підписані Генріхом Гіммлером «Загальні положення щодо вербування та використання робочої сили зі Сходу». У документі впроваджувався термін «остарбайтер» – східний робітник. Один із чиновників РСХА Бернхард Баатц запропонував розпізнавальний знак для них, зокрема для вихідців із тієї частини України, яка за окупації потрапила до адміністративно-територіального утворення Рейхскомісаріат Україна. Вони змушені були носити на грудях спеціальну нашивку у вигляді прямокутника з літерами «OST» на блакитному тлі. 
Мовою чисел: 8,4 млн цивільних громадян походили з країн Західної і Східної Європи. Із них станом на 30 вересня 1944 року до 3 млн були вивезені з території СРСР. Із них, за оцінками дослідників, – 1,7-2,4 млн осіб – українці. За статево-віковими характеристиками серед остарбайтерів було найбільше жінок (51%) та неповнолітніх (близько 41% серед чоловіків і 60% серед жінок). 1210 осіб на місяць – середньомісячна смертність серед остарбайтерів у 1943 році. Близько 100 тисяч остарбайтерів померло за час перебування на роботах у Німеччині.